Очільниця Державного агентства з розвитку туризму Мар’яна Олеськів розповіла УНІАН про стан вітчизняної туристичної галузі, яка постраждала від удару коронакризи, та перспективи її відновлення, повідомляє інтернет видання "Компас-тур".

Чи підбивали ви підсумки, як туристична галузь України пройшла кризовий 2020 рік?

Якщо говорити взагалі, то минулого року ми маємо падіння в’їзного туризму до України приблизно в чотири рази. Що стосується внутрішнього туризму, то дані дуже відрізняються. Це - глобальна проблема відсутності даної статистики в Україні протягом усього періоду Незалежності, і зараз ми будемо над цим працювати.

Наразі можна говорити лише про використання окремих кластерів інформації, зокрема, від мобільних операторів. Один із них говорить, що поїздки людей активізувалися, їх кількість зросла в більшості регіонів. Інший оператор каже, що вони залишилися на попередньому рівні, а в деяких регіонах – навіть зменшилися. Ця «статистика» не повністю відображає ситуацію, просто показує переміщення людей, зокрема, трудову і ділову активність, поїздки в особистих цілях, на навчання тощо. Зараз ми не знаємо достеменно: яка частка людей і з якою метою подорожує країною.

Що збираєтесь робити із такою «статистикою»?

Все може виправити нововведення, яке передбачене новим законопроектом про туризм. Йдеться про інформацію від туристичних закладів розміщення, незалежно від їх виду чи розміру, яку вони будуть подавати на щомісячній основі в електронному вигляді – про загальну кількість туристів, тривалість їх перебування і країни їхнього походження. Це той тип інформації, за яким всі країни Європейського Союзу аналізують туристичні потоки.

Друге джерело, яке в цьому році передбачено нашою програмою розкриття туристичного потенціалу, – закупівля даних по транзакціях платіжних систем. Вони вважаються більш точними, оскільки враховують оплату типових туристичних послуг: готелі, кафе, сувеніри, розваги, транспорт тощо.

За ними можна зрозуміти, що людина є саме туристом, а не, наприклад, трудовим мігрантом, чи приїхала в інших цілях. Ми будемо оголошувати відповідні тендерні процедури вже найближчим часом. Після використання цих даних публічно презентуємо результати нашого аналізу.

Ми бачили, як це працює в Грузії, де за допомогою такого інструменту влада отримує релевантну інформацію про туристичні потоки.

А якщо з огляду не на кількісні, а на якісні показники, що можна сказати про сучасні тенденції в галузі?

По якісних показниках ми ще не робили дослідження. Цього року у бюджеті передбачені кошти на проведення різного роду дослідження – як кількісних, так і якісних. Ми зможемо вже наприкінці цього року озвучити їх результати та, відштовхуючись від них, проаналізувати ефективність заходів, які ми проводимо, - дають вони нам якійсь ефект чи ні.

Консолідованої статистики взагалі фактично не існувало до цього часу, тому деякі речі будемо робити в пілотному режимі та перевіряти їх доцільність.

Зараз наближається літо. Що агентство очікує цього сезону?

Очікуємо продовження мандрів Україною. Минулого року одна громадська організація провела опитування. Як з'ясувалося, про проект «Мандруй Україною» дізналися або чули 10 відсотків співгромадян. Це – добрий показник для промокампанії, яка мала минулого року нульовий бюджет.

На цей рік у нас передбачено фінансування низки промозаходів. Будемо працювати над тим, щоб перейти вже до конкретних кроків, маршрутів, а також стимулювати, аби люди залюбки їхали в ті чи інші регіони України.

За деякими дослідженнями, більшість українців нечасто їдуть за межі своєї області, а половина цього року відпустку планують проводити вдома. Ми хочемо стимулювати інтерес до своєї Батьківщини, щоб люди не сиділи на вихідних вдома на дивані, а їхали досліджували свою країну, її природу, культуру та історію.

З 1 липня планується запустити так званий «ковід-паспорт». Що зараз робиться в цьому напрямку для залучення туристів?

Як відомо, Європейський Союз перебуває на фінальній стадії узгодження такого документу. Його наявність буде необхідною умовою для подорожей Європою. Україна діє синхронізовано з європейськими партнерами.

Ми співпрацюємо з Міністерством культури та інформаційної політики, МОЗ та МЗС, щоб спростити в’їзд до України для іноземних громадян, зокрема, для наших потенційних туристичних ринків зробити спеціальні умови. Як це роблять для України ті країни, які дуже чекають на нашого туриста. Наприклад, Туреччина, Греція, Хорватія, Албанія та інші.

Чи покращать представники галузі свою готовність прийняти туристів, якщо збільшиться їхній потік?

Цей рік був важким для тієї частини туристичної галузі, яка працювала у великих містах, в переважній більшості з іноземним туристом. Вони дуже багато втратили, оскільки український турист, на жаль, поки що є менш платоспроможним.

І ми це бачимо по ряду досліджень. Наприклад, дослідження у Львові, які проводилися у 2019 році, показали, що іноземний турист витрачав на добу в середньому 100 євро, а український – 30 євро. Тому ця частина бізнесу не мала прибутку, щоб, зокрема, покращувати свої послуги, але вони готуються до прийому іноземних туристів, чекають на них. Їх приїзд надаватиме більшого стимулу для гостинності та якості послуг.

Ви згадали про проект «Мандруй Україною». Розкажіть більш детально про нього для тих, хто ще не чув про це?

Це – минулорічна ініціатива президента України, щоб активізувати внутрішній туризм, розпочати формувати в українців культуру подорожей власною країною. Ми її реалізували спільно з Офісом Президента, Міністерством культури та інформаційної політики, облдержадміністраціями, ЗМІ та лідерами думок.

Ми організовували цей проект, але не мали на нього ніякого фінансування – шукали партнерів, з нами працювали авіакомпанії, «Укрзалізниця», ОДА, міста, інші спонсори. Вони приймали журналістів, з рядом приватних компаній робили певні колаборації, а також з відомими людьми, зірками.

Цього року у нас передбачено фінансування на популяризацію внутрішнього туризму, планується повноцінна промокампанія з рекламою в соціальних мережах, Інтернеті, ЗМІ, зйомкою роликів та іншими необхідними заходами. Будемо продовжувати те, що почали минулого року, надамо цьому процесу нового дихання.

А є зараз в Україні комплексна державна програма для розвитку туристичної галузі?

Державна цільова програма зараз знаходиться на фінальній стадії підготовки і передбачатиме не лише промоцію і дослідження, але й конкретні інфраструктурні проекти.

Але Україна дуже велика, а ресурси, на жаль, - обмежені. В таких умовах протягом року ми повинні оцінити регіони з точки зору їхньої туристичної привабливості й пріоритетності інвестицій. Після цього, інвестуючи в конкретний регіон певну кількість державних коштів, отримаємо кумулятивний ефект у вигляді збільшення приватних інвестицій і загального економічного зростання.

Потім поступово потрібно йти у цьому напрямку протягом п’яти років, тому що охопити одразу всю країну неможливо: на даному етапі наш бюджет не має таких ресурсів. І такий цілеспрямований підхід з вибором пріоритетів дасть суттєве економічне зростання. Потрібно дати поштовх і галузь зможе відродитися.

Також у цьому контексті дуже важливим є оновлення транспортної та культурної інфраструктури, яке зараз відбувається. Агентство активно співпрацює з МКІП, «Укрзалізницею», «Укравтодором», зокрема, в рамках проекту «Мале Карпатське коло», з обласними адміністраціями щодо вибору пріоритетних для туризму напрямків.

Коли можна очікувати на старт цієї програми?

Концепція цільової програми вже опублікована на сайті Міністерства культури та інформаційної політики. Зараз відомство отримало ряд зауважень від інших центральних органів виконавчої влади. Ми допрацьовуємо разом із міністерством концепцію і будемо далі її виносити на розгляд Кабміну.

Ви ще казали, що розробляється новий законопроект. Що він буде змінювати?

Законопроект №4162 («Про внесення змін до Закону України «Про туризм» та деяких інших законодавчих актів щодо основних засад розвитку туризму» – УНІАН) зареєстрований на сайті Верховної Ради, пройшов перше читання, зараз готуються до обговорення ті правки, які подані народними депутатами. ДАРТ бере активну участь у розгляді понад 1250 правок. Це свідчить про велику увагу до теми туризму з боку суспільства, учасників ринку і парламентарів. Після опрацювання правок законопроект буде винесений на друге читання.

А які головні ідеї цієї ініціативи?

Насамперед, це створення Єдиного туристичного реєстру, який дозволить, з одного боку, облікувати туристичну діяльність, учасників ринку, а з іншого – спростити подачу документів, звітності та отримання ліцензій без купи паперових документів.

Також важливими інноваціями будуть створення цільових туристичних фондів на місцях, захист туристів, підвищення відповідальності виїзних туристичних операторів перед туристом, розмежування відповідальності між туроператорами та турагентами, врегулювання всіх сфер суб’єктів туристичної діяльності – засобів розміщення, туроператорів, турагентів та гідів.

Також пропонується зміна термінології відповідно до сучасної, бо на сьогодні закон є доволі застарілим (ухвалений ще у 1995 році), а останні суттєві зміни до нього приймалися аж у 2003 році.

Чи можете дати прогноз на цей рік стосовно того, як буде розвиватися вітчизняна туристична галузь?

Ситуація буде кращою, ніж була минулого року, оскільки, по-перше, для внутрішнього туризму більшість людей, які вже перехворіли або вакцинувались, мають антитіла й будуть більш охоче мандрувати.

Другий момент – ми сподіваємось на відкриття кордонів для тих країн, які для нас є пріоритетними, на спрощення умов в’їзду. Зокрема, для людей, які пройшли повну вакцинацію з країн ЄС, Сполучених Штатів, Перської затоки, Туреччини, Казахстану, Азербайджану, Узбекистану – тих країн, які для нас цікаві з точки зору в’їзного туризму.

Ми віримо, що ситуація буде покращуватись. Звісно, ми не досягнемо рівня 2019 року – це, напевно, займе декілька років. У будь-якому випадку, туризм для України має серйозний потенціал, він зможе оживити економіку і сприяти регіональному розвитку.

Дмитро Шварц