У Рожнятівському районі серед диких зарослів, в оточенні лісу є маленьке поселення Ловаги. У 2001 році тут провели перепис мешканців. Нарахували 56 жителів. Зараз і двох десятків не знайти. Хтось помер, а хтось виїхав. Є декілька хат і маленька церковка - от і все село. Магазину немає. Раз у тиждень сюди приїжджає автобус з продуктами. Тут і скуповуються або їдуть у сусідній Небилів, пишуть http://briz.if.ua . 

Зникнути Ловагам не дає страусина ферма “Саванна”, яка стала магнітом для туристів зі всієї області і не тільки. Місцевий підприємець і колишній АТОвець Сергій Швець зі сім’єю відкрив її у червні 2019 року. А от будували близько 6-ти років.

Земля, де знаходиться ферма, належала діду Сергія і перейшла йому у спадок. Щоб ділянка не пропадала, облаштували страусину ферму. Землю обгородили, поробили загони для страусів і тепер щодня приймають туристів, які охоче приїжджають подивитись на екзотику. 

Тут живуть 15 дорослих страусів. Чорні - хлопці, а сірі - дівчата. Також є з десяток маленьких страусенят, але їх розмістили в окремій загороді і вирощують “на м’ясо”. 

Всі дорослі самці мають імена. Сергій жартує, що таку честь треба заслужити: “Дівчат ніяк не називаю, бо себе не проявили. А от хлопці мають різні характери. Он той, у самому кінці, - Танцюрист. Він наша зірка. Гостей розважає танцями. У найпершому загоні Шипун, бо постійно шипить і хекає. Ще один - Цезар”.

За словами підприємця, страуси звикли до клімату України і мороз для них не є загрозою: “Зиму переносять добре. Навіть у -25°C почуваються прекрасно. Трохи ходять по снігу, їдять його. Єдине, бояться протягів”.

Окрім страусів на фермі ще живуть дві вивірки, 20 качок, стільки ж гусей, чотири лебеді, декілька десятків породистих курей, цесарки, фазани. Є тут навіть один павич. З ним клітку ділить когут Петя. А охороняє все це птаство німецька вівчарка.

Страусині делікатеси

Впродовж тижня страуси двічі несуть яйця. Одного такого вистачає, щоб нагодувати шість людей. Яйце можна купити цілим, або замовити омлет. Обійдеться таке задоволення у 250 грн. Також власники пропонують гостям скуштувати м’ясо страуса. Готує все мати Сергія, пані Оксана.
“М’ясо страуса схоже на дичину, воно жорстке. Його зазвичай тушу. До нього додаю приправи, трохи лимону, яблуко кисле і липовий цвіт. Він робить страву ніжною. Маринується м’ясо до трьох годин. Далі ставлю на вогонь і заливаю окропом. Солю аж наприкінці, щоб не твердло”, - розповідає ґаздиня. 

На фермі гості також можуть скуштувати шашлик зі страусиного м’яса, стейки і балик. Але готують власники все тільки за попереднім замовленням. Тож дзвонити потрібно заздалегідь. 

Ще одним незвичним продуктом тут є сало. Пані Оксана ділиться, що на інших фермах, де вони були, такого не роблять. 

“У страуса на грудині є жир. Ми його ще називаємо битим. Одного разу Сергій захотів спробувати, яке воно буде, якщо замаринувати. Скажу так, відрізняється від звичайного смаком і кольором. Страусине жовтувате, а свиняче біле. Хто у нас його пробував, брав ще”.

Кемпінг, тир і гольф 

Під час весняного карантину у село майже не приїжджали туристи. Зараз ситуація покращилась. Тож Сергій знову повернувся до розширення ферми. Тут чоловік планує облаштувати поля для міні-гольфу і зробити тир. Також роздумує над відкриттям кемпінгу. А ще у планах невеликий реабілітаційний центр для учасників АТО. Якщо вдасться розширити ферму, Сергію знадобляться додаткові робочі руки. На роботу кликатиме місцевих жителів. Чоловік хоче, щоб люди не їхали у сусідні села чи міста, а працювали біля дому.

Матеріал створений за підтримки Івано-Франківської обласної організації «Молода Просвіта».