Живописний куток Прикарпаття - місто Калуш розташовані в північно-західній частині Івано-Франківської області, в зоні Передкарпатського передгір’я. 

Важливим фактором заселення краю були поклади солей, відомі на Калущині ще в 1387 році.

Напевно, всім відомо, що в Калуші колись видобували калійну руду шахтним способом. Але це вже в далекому минулому, сьогодні ці всі споруди “мертві” і небезепечні. Попасти в них, нажаль, вже неможливо.

Згідно з планами розміщення шахт – вони проходять під землею практично під усім містом. У часи, коли ще всередині активно велася робота, можна було потрапити з однієї частини міста в іншу під землею – всі системи були з’єднані. Всього налічується 4 різних шахти: Сільвін (була побудована ще за Австро-угорської імперії і закрита найпершої при СРСР), Голинь (була закрита другою і поруч створена нова шахта Ново-Голинь), Ново-Голинь і Пійло (було побудовано тільки 3 стволи з яких один головний, один допоміжний – розміщений в метрах 20-30 від головного і вентиляційний). Всього, якщо вірити карті, в місті було побудовано близько 17 стволів до шахт. Деякі ще збереглися разом з копрами зверху.

Детальніше про кожній системі шахт. Першою буде Пійло.

Ця система будувалася самою останньою. І через проблеми з грунтовими водами будівництво завершено не було. Як я вже писав, було побудовано 3 стволи і на цьому будівництво закінчилося і об’єкт залишили. Всередині розробка виробок не велась. На поточний момент нічого не охороняється, а всередині стволів потроху збирається вода.

Так виглядає головний ствол.

Кинутий камінчик, з наростаючим гудінням, полетів вниз і, з великим шумом, вдарився об дно.

У сусідній будівлі ще залишилися механізми.

Допоміжний ствол виглядав набагато сумніше. Підійти нормально до нього було досить складно через сміття.

Погляд на головний ствол з висоти.

Панорама місцевості.

Останній погляд на два копра і переходимо до наступної системи.

Нею стала Ново-Голинь, тому що Голинь пропустили.

Це остання шахта за допомогою, якої велося видобування солей. Крім головного ствола у неї було ще чотири вентиляційних – ствол номер два закрився раніше всіх і був засипаний. Це все, що залишилося на поверхні.

Замість другого ствола на відстані метрів трьохсот був споруджений ствол номер п’ять. З досить монументальною вентиляцією.

Ствол також був засипаний. Ймовірно, це було зроблено через близьке розміщення до села – скоріше за все там траплялися нещасні випадки за участю місцевого населення. Наступним розглянемо ствол номер три. Він був не з тюбінгів, а з цегли.

Кількість сміття в цьому стволі обумовлено тим, що навколо нього було влаштоване стихійне сміттєзвалище. На даний момент він практично засипаний. Глибина його не більше метрів 50 – дно видно.

Поруч з цим стволом, для річки, споруджено цікавий колектор. Зроблений він був за допомогою шахтних кріплень. Його довжина приблизно 300 метрів і, з одного кінця, можна побачити інший. Так як колектор практично прямий – з’являється ілюзія, що вихід поруч і він маленький.

Рівень води в деяких місцях сягав по пояс, а в деяких можна був нижче щиколотки. Висота приблизно чотири метри, ширина три на чотири.

Колектор однотипний.

Подекуди бетон відвалився і видно кріплення.

Продовжуємо огляд шахти Ново-Голинь. Останній ствол, про який хотілося б написати, перш ніж перейти до головного ствола, це четвертий. Він же служив запасним виходом.

“Людський ходок” повністю з дерев’яних балок. І якщо перші метрів двадцять по них ще можна спускатися, то далі все аварійне і прогниле.

А тепер, безпосередньо, про головний ствол. Ще не так давно, коли ми приїжджали подивитися на нього – всередину потрапити не вдалося. Охоронець зрідка проходив по території, а шлях до ствола перекривали заварені ворота. Крізь щілини всередині було видно кліть.

Але, пізніше, копр був продірявлений з двох сторін. Кліть вже зпилена і можна було спокійно підійти і подивитися всередину ствола. Такими темпами скоро від цього місця нічого не залишиться.

Всередині видно воду, система вже повністю затоплена.

У сусідніх технічних приміщеннях ще залишилися механізми, за допомогою яких здійснювався спуск/підйом.

Лампова.

В адміністративному корпусі були запаси протигазів для працівників.

Половина будівлі згоріла.

При огляді приміщень були знайдені різні плани, схеми і плакати.

В кабінеті дирекції була знайдена схема будови ствола.

А в цій кімнаті лежить достатньо літератури по шахтній справі.

На цьому ми покинули Ново-Голинь і вирушили до останнього пункту нашої подорожі – шахти Сільвін.

Знайти хоч щось ціле там не вдалося. Ця шахта була найстаріша і закрилася найпершою. Поряд з головним стволом був старий Калійний завод – “новий” зараз знаходиться недалеко від Ново-Голинь.

Від стволів тут залишився один лиш спогад, та шматки вентиляційних споруд

Єдиний цілий ствол від цієї системи називається Хотин. Зберігся за рахунок того, що стоїть на території автосервісу. З тюбінгів вниз стікав сильний потік води.

Все це, звичайно, дуже сумно. Попади ми хоч на десять років раніше сюди – можливо ще вдалося б прогулятися під землею. А зараз цей об’єкт вже остаточно мертвий.

Нажаль, так як вони затоплені, потрапити всередину не можливо. Але ми знайшли ще один не затоплений горизонт в районі Пійла. Десантуємося зразу в один з вентиляційних стволів.


Тюбінги внизу густо покриті соляними сталактитами

Стає очевидним, що ситуація тут не ідеальна. Раніше це були ворота до ствола

Далі нас веде ще на більшу глибину похил

Людина для масштабу

Дуже аварійні штреки, якщо випадково зачепити елементи кріпі можна лишитися тут назавжди

Залишки дистанційної лебідки

Нарешті потрапляємо на “головну магістраль” шахти. Невдовзі тут буде все затоплено розсолом з хвостовища, але поки що ми робимо історичні фотографії

Ряд вагонеток в обваленому штреку

Безодня в шахті(так звана камера), дна і стелі не видно, таких тут сотні. Людина для масштабу

Багато закинутої техніки

Періодично тунелі розходяться в сторони, масштаби підземних виробок вражають

Підземне депо для електровозів

Але, все добре закінчується і вже чути шум насосів які починають наповнювати шахту ропою з хвостовища а отже наш час тут вийшов.

ДЖЕРЕЛО: Індустріальний туризм Івано-Франківська