Туризм як спосіб відпочинку та галузь економіки активно розвивається останні 150 років. Нове століття та тисячоліття принесло і сюди свої революційні зміни – нові технології та нові тренди. Що саме змінилося? Розповідає Ганна Сидоренко – віце-президент Всеукраїнської Асоціації Керівників Бізнесу – UABL, генеральний директор та засновник інтернет-проекту Karpaty.info і туристичної компанії Karpaty.travel.

Сталий туризм

Використовуючи популярний у останні десятиліття термін “сталий розвиток” (з англ. sustainable development) з’явилось також поняття “сталий туризм” (sustainable tourism).

Такий вид відпочинку передбачає відповідальне ставлення до культурної та природної спадщини задля її збереження для наступних поколінь. Для цього уникається надмірна експлуатація історичних та природних об’єктів, яким дуже шкодить масовий туризм. Послідовники цього виду відпочинку стараються мінімально втручатись в природу та обережно ставитись до біорізноманіття – не лякати тварин та не нищити рослини, а також купують тільки продукти та сувеніри локального виробництва, поважають традиції місцевого населення.

Активний відпочинок на зміну “пасивному”

Ще 20-30 років тому відпочинок асоціювався переважно з морем та лежанням на пляжі. Лише поодинокі ентузіасти використовували свою відпустку для походу або катання на лижах. Це можна зрозуміти, адже частка тих, хто працював фізично була значно більшою. У наш час більшість потенційних туристів завантажені на повсякдень розумово, тому на відпочинку потребують більше рухливої активності. Саме тому у світі постійно зростає популярність походів, веломандрівок, рафтингу тощо, взимку також скітурінгу (походи на спеціальних лижах). Для цього місцевою владою та бізнесом створюється відповідна інфраструктура, яка дає швидкий поштовх для розвитку активного туризму. Виграють ті регіони, які швидко зорієнтувались у цьому тренді, з наших найближчих сусідів – Польща, Австрія, Німеччина.

Креативний відпочинок для креативного класу

21-е століття ознаменувалося ще й виокремленням та кількісним зростанням так званого креативного класу – науковців, митців, дизайнерів, інженерів, тобто тих, чия робота полягає у створенні незвичайних новинок у різних сферах економіки та культури. Оскільки їх робота вимагає творчого мислення та здатності до нешаблонного вирішення завдань, такі фахівці на відпочинку часто потребують нових якісних вражень для “перемикання” розумової діяльності. Для таких клієнтів туроператори часто пропонують насичені програми, де можуть поєднуватись декілька видів дозвілля – цікаві інтерактивні екскурсії, гастрономія, фізичні активності, спа-релаксація тощо.

Інтерактивність

Турист бажає бути активно залученим у події. Не просто побачити, як створюються вироби мистецтва, але й помайструвати щось власними руками. Не тільки скуштувати місцеву кухню, але й навчитись готувати такі страви власноруч. Не лише бути глядачем концерту автентичної музики, але й мати можливість співати і танцювати.

Автентика

Турист став вимогливішим і до якості місцевого культурного продукту. Він шукає унікальності та автентичності (яку, на жаль, багато регіонів втратили). Для цього йому важливо представити вже не просто національну культуру, а саме регіональну. Висловлюючись українським терміном, “шароварщина” нікому не потрібна, як і сувеніри китайського виробництва на карпатських ринках. Найчастіше туристи орієнтуються на перелік світової спадщини ЮНЕСКО, до якої в Україні належать декілька об’єктів у Києві, історичний центр Львова, митрополича резиденція в Чернівцях, Херсонес, геодезична дуга Струве, 8 дерев’яних церков Карпатського регіону та букові праліси.

Також дуже цінуються так звані “крафтові” продукти – їжа та сувеніри, виготовлені із застосуванням місцевих давніх технологій в сучасній інтерпретації.

Бурхливий розвиток внутрішнього туризму

У багатьох країнах, у тому числі в Україні, можна спостерігати різке збільшення потоків внутрішнього туризму. І якщо у нас останніми роками це було спричинено післяреволюційним сплеском патріотизму та економічною ситуацією, то у інших до цього призвела інша тенденція. В індустріальні часи більшість населення мало одну тривалу відпустку на рік, зазвичай 3-4 тижні. У наш час усі прагнуть розбити відпочинок на кілька тижневих або 10-денних поїздок, крім того часто використовують так звані довгі вікенди (3-4 дні). Відповідно, на нетривалий час найзручніше вибратись у подорож десь неподалік. Завдяки цьому інтенсивно розвивається туристична інфраструктура довкола великих міст.

Близькість до природи та агротуризм

Ще 2 тренди, які я об’єднала через спільні причини виникнення, – відпочинок на селі або на природі. У розвинутих країнах вже понад 70% населення проживає у містах. Урбанізація, з одного боку, несе нам блага цивілізації та можливості для кар’єрного зростання, а з іншого – шкодить здоров’ю стресовим середовищем, звуковим та візуальним шумом, забрудненим повітрям тощо. Крім того, у багатьох родинах зростають діти, які ніколи не мали “бабці на селі” і не мають жодного уявлення, звідки береться їжа на їхньому столі. Тому під час відпустки багато міських жителів прагнуть зануритись у життя на селі та/або поближче до природи. До цього тренду належить також виникнення такого нового різновиду відпочинку як спостереження за дикою природою. В Україні це поїздки в національні парки, зокрема у Сколівські Бескиди взимку, щоб побачити зубрів, які приходять на підгодівлю до лісництва, а також спостереження за птахами (англ. birdwatching). Для таких подорожей важливо залучати фахового гіда, який не просто покаже тварин, але й цікаво розповість про їх життя та поведінку.

Приємного та цікавого усім відпочинку!

Ганна Сидоренко – віце-президент Всеукраїнської Асоціації Керівників Бізнесу – UABL. Генеральний директор та засновник мовної школи “KI School”, інтернет-проекту Karpaty.info і туристичної компанії Karpaty.travel, яка пропонує подорожі Карпатським регіоном.

Джерело: Всеукраїнська Асоціація Керівників Бізнесу

Хочете отримувати актуальні туристичні новини в месенджер?
Підписуйтеся на наш канал Telegram або Viber!

Коментарі

Залишити коментар

Код