Програма туру

Якщо роздивитися на карті маршрут цього дня, то відразу помітно, що треба буде пройти великий «гак», який робить Дністер. Кілька перших кілометрів «дикою» ділянкою ріки зі спокійною течією приводять нас до травертинової скелі, утворення якої триває дотепер. Знаходиться вона майже біля річки на правому березі. Орієнтиром скелі є брили травертину на березі і у воді біля нього. Робимо коротку зупинку. Місце нагадує земний рай: на стрімкому березі грот ховається у гущавині дерев і кущів, відкриваючи до огляду з річки звисаючі довгими «косами» мохи, по них струменями-нитками стікає вода, що розбивається об травертинову основу і утворює хмару краплин, поміж яких переливається веселка. Щоб потрапити у грот, треба пройти під цим струменем, але від цього мало хто відмовляється: у літню спеку — це задоволення.

Навпроти двох скель вздовж Дністра на лівому березі однією вулицею тягнеться невелике село Монастирок, яке, ймовірно, отримало свою назву саме від другої печери. За селом біля насаджень — хрест на честь проведення у міжвоєнний період XX століття водних таборів молодіжною скаутською організацією «Пласт». Трохи далі, за лісопосадкою, починається довгий затяжний поворот ріки вліво. Це місце давнього урочища Могилки. Лівий берег на цій ділянці понижений, натомість правий — високий і стрімкий. Праворуч у Дністер впадає кілька потоків, що течуть глибокими і широкими ярами.

На високому правому березі над каньйоном розташувалося село Підвербці. В околиці села кілька кар'єрів мергелю, які добре видно з рівня ріки. Тут нерідко можна бачити дельта- чи парапланеристів.

Здалеку видно металевий автомобільний міст. Міст використовується і сполучає села Лука і Незвисько по обидва боки ріки. Відразу за мостом можна зробити зупинку (с.Лука) для відвідування магазинів, пошти чи переговорного пункту у центрі села. Також можна купити смачний копчений сир місцевого виробництва (с. Незвисько). На великих каменях під мостом є зручне риболовне місце, яке практично не пустує.

Село Незвисько, з правого боку річки, відоме багатьма археологічними пам'ятками. На території села виявлено 5 пізньопалеолітичних стоянок, поселення перших землеробів доби неоліту,трипільської культури, доби бронзи, скіфських і давньоруських часів та черняхівської культури.

Цікаво, що у селах Лука, Ісаків, Петрів, Уніж, Раковець їх зафіксовано кілька десятків. Особливо багатою є ця територія на пам'ятки кам'яної доби та трипільського часу. Таких сіл на Україні—сотні. Та лише кілька мають історію, що вимірюється… десятками тисяч років. «Тут, де не копнеш — натрапиш на скарб», — кажуть місцеві мешканці Незвиська, які вже давно нічому не дивуються. Нині нащадки прадавніх жителів Землі, що  оселилися у цій місцині мільйони років тому, мріють про відродження прапрадавнього села, туристичні маршрути, кращу долю та більші заробітки.

Нині Незвисько — звичайне село, про яке згадують лише тому, що тут можна сплавлятися по Дністру та є чудові краєвиди. Від викопної історії й сліду не залишилося. Старожили з сумом згадують часи  коли тут приїжджали десятки вчених, а вони самі брали участь у розкопках. Місця, де колись віднайшли  прадавні житла, заросли травою й кущами та виглядають як звичайнісінькі ями. Поблизу пасуться кози, коні, корови й гуси.