Розробка методології статистики, створення сателітного рахунку, визначення пріоритетних туристичних ринків – Україну чекає велика робота, яка необхідна для успішного розвитку індустрії туризму.

У сучасному світі складно переоцінити роль та значення статистики, яка охоплює буквально всі економічні та соціальні сфери життя. Однак якісної туристичної статистики в Україні не існує по сьогоднішній день. Бізнес вже давно розуміє необхідність статистики, а ось органи влади до недавніх пір не розглядали туризм як важливу галузь економіки, яка потребує маркетингу і серйозного планування, тому зараз систему туристичної статистики доводиться вибудовувати практично з нуля. У цій роботі Україні допомагають колеги з Грузинської національної туристичної адміністрації. В ексклюзивному інтерв’ю для Zruchno.Travel керівник департаменту дослідження і планування Грузинської національної туристичної адміністрації Георгій Брегадзе розповів про те, як формується система туристичної статистики, про необхідність створення сателітного рахунку туризму, а також про пріоритетні туристичні ринки України на світовій арені.

– Як ви допомагаєте Україні в налагодженні туристичної статистики?

Моя мета – допомогти Державному агентству розвитку туризму України побудувати систему туристичної статистики, яка дасть змогу згенерувати високоякісні туристичні дані для маркетингового планування, ухвалення рішень, які базуватимуться на чіткій інформації, та для визначення економічного впливу туризму. Нещодавно Грузія вже успішно пройшла через схожий процес й набутий досвід може допомогти Україні подолати цей процес у найефективніший спосіб.

Зважаючи на міждисциплінарний характер туризму, Всесвітня туристична організація рекомендує створити так звану Міжвідомчу платформу. Вона включатиме представників усіх органів, які беруть участь у збиранні та\або створенні статистичних даних, що стосуються туризму. Наприклад:

- Державна статистична служба України як виробники базової статистики та укладач національних рахунків;

- Державне агентство розвитку туризму України як орган, відповідальний за державну політику в галузі туризму та координацію діяльності державних та приватних стейкхолдерів (зацікавлених сторін);

- Національний банк України, який створює платіжний баланс;

- Державна прикордонна служба України, яка відповідає за прикордонні процедури.

– Яка ситуація з даними та статистикою в українському туризмя на сьогодні?

Україна лише нещодавно з нуля почала формувати свою систему туристичної статистики. На початку проєкту в мене була можливість поспілкуватися із зацікавленими сторонами та оцінити нинішню ситуацію. Зокрема, підмітив, що туристичні дані оприлюднюють не регулярно, вони є досить обмеженими та ненадійними. Окрім того, методологія збору даних не відповідає сучасним потребам ринку. Зокрема:

- Відсутні дані про в’їзд та виїзд за типом відвідувача (туристи, одноденні відвідувачі), не враховувались кордони та місце проживання. Дані не надходили регулярно.

- Відсутня інформація щодо певних характеристик (наприклад, мети візиту, витрат, відвіданих місць, тривалості перебування) в’їзних, внутрішніх та виїзних відвідувачів.

- Між установами існували комунікативні проблеми, оскільки не було передбачено нормативних актів щодо передачі даних

- Команда професіоналів ДАРТ працює день і ніч, щоб реалізувати запропоновані рекомендації.

– Яка ситуація зі створенням сателітного рахунку туризму на сьогодні?

З огляду на вищезазначені проблеми й насамперед через відсутність опитувань, зараз передчасно говорити про запровадження сателітного рахунку туризму (СРТ). Тут важливо уникнути комбінування неякісної оцінки частки туризму у ВВП із фактичними реальними показниками сателітного рахунку туризму. Складання таблиць СРТ вимагає злагодженої роботи всіх: офіційних агентств, експертів, асоціацій. І робота над цим триває протягом багатьох місяців, а іноді й років. Всесвітня туристична організація не рекомендує передавати розробку СРТ приватним дослідницьким компаніям або неофіційним організаціям. У більшості країн СРТ складають служби статистики.

Будь-які спекулятивні розмови зі сторони приватних підрядників про вже складені таблиці, коли ще навіть не було проведено опитування, завдають шкоди процесу та вводять в оману людей, зацікавлених у розвитку туризму.

Окрім того, важливо зазначити, що роль досліджень в галузі туризму полягає не лише у зіставленні СРТ табличок. Такі дослідження – це також величезний внесок в управління дестинаціями. Без досліджень адміністрація туризму та інші зацікавлені сторони не можуть точно та впевнено приймати важливі рішення, визначати туристичний сектор та потреби зацікавлених сторін, виміряти результативність, оцінювати рівень задоволення в туризмі, аналізувати ефективність маркетингу, формулювати уявлення про дестинації, визначати потенційних відвідувачів, зіставляти конкурентний аналіз, складати профіль наявних відвідувачів. І це лише кілька згаданих нюансів.

– Скільки пріоритетних ринків на сьогодні може визначити для себе Україна? Які саме?

Кількість цільових ринків для країни залежить від багатьох факторів, зокрема, серед найважливіших: бюджет, наявні туристичні продукти країни, аналіз ринку, наявність прямих авіарейсів та бачення майбутнього розвитку туризму. У випадку Грузії та України політичні фактори також мають важливий вплив на формування маркетингової стратегії. Україна має величезний потенціал для отримання високих доходів від туризму і першочерговим завданням є оптимальний розподіл ресурсів.

Туристична візія (туристичне бачення) Грузії насамперед базується на ключовому понятті – якість важливіша за кількість. Це передбачає концентрацію послуг на високовартісних ринках, обслуговування споживачів світового рівня, дестинації, які працюють протягом усього року, розуміння необхідності інвестицій в інфраструктуру, освіту та маркетинг.

Протягом останніх років у Грузії спостерігається чітка тенденція звуження цільових ринків, що дає змогу оптимізовувати кошти та використовувати їх більш ефективно. Останнім часом основними цільовими ринками є кілька країн ЄС, Великобританії, країни Перської затоки та Ізраїль.

– Перспективи розвитку туризму в регіонах, що межують з окупованими територіями (Азовського регіону, Харків, Херсон). Як залучити інвестиції в індустрію гостинності в цих регіонах?

Туризм може сприяти налагодженню миру, адже він є одним із факторів додаткового доходу для громадян. Наприклад, в місті Анаклія, розташованому неподалік від відокремленого регіону Абхазії, простежується значний розвиток в туристичній галузі. Це стало реальним завдяки створенню зон «вільного туризму», які мають кілька переваг для інвесторів, що вкладають мільйони ларі в будівництво готелів. Зокрема:

- Безкоштовна земля (символічна плата – 1 ларі)

- Безкоштовний архітектурний проєкт готелю

- Звільнення від оподаткування на право будівництва

- Безкоштовне забезпечення всіх комунальних каналів та необхідної зовнішньої інфраструктури.

Окрім того, було організовано кілька молодіжних музичних фестивалів для залучення відвідувачів з усього світу, зокрема фестиваль КаZантип, який був одним із перших у місті.

– Як переконати місцеву владу, що туризм може бути вигідним напрямком розвитку? Дайте кілька порад місцевим активістам.

В останні роки важко повірити, що туристична галузь все ще потребує обґрунтування, оскільки вона є важливим генератором валютного потоку, працевлаштування та прибутку. Навряд чи можна знайти у світі країну, яка б не орієнтувалася на розвиток туризму, адже кожна держава може запропонувати мандрівникам унікальний досвід. Головною порадою буде дотримуватися прикладів найкращих практик інших країн, які стабільно розвивають цю газузь, інвестуючи в туристичні інфраструктурні проєкти та покращуючи якість послуг.

– Якою повинна буде українська НТО (Національна туристична організація)? Що має входити до її компетенції?

У зв’язку з важливістю туристичної галузі, може існувати досить сильна структурна організація. UNWTO визначає НТО як орган центральної влади, що зобов’зується адмініструвати туризм на державному рівні або має право безпосередньо втручатися в туристичний сектор.

Згідно з UNWTO причинами для створення НТО є:

- Координація ведення важливої ​​національної туристичної політики (оподаткування, захист споживачів, соціальний кодекс та працевлаштування, екологічна та освітня політика тощо)

- Встановлення зв’язку між політикою розвитку туризму та промоцією за кордоном

- Промоція інновацій (нової політики туристичного продукту), що передбачає полегшення їхнього розповсюдження в країні та впровадження на ринку

- Збір статистики та моніторинг економічної діяльності для порівняння туризму з іншими галузями, обґрунтованого прийняття рішень

- Антикризове управління в туризмі

- Просування країни на туристичних ярмарках

НТО відрізняються за своєю структурою та їхньою приналежністю до інших державних організацій. Існує три основні форми:

- Урядовий секретаріат з питань туризму – офіс високого рівня, якиий функціонує самостійно або в межах міністерства та має представників в уряді. Наприклад, Міністерство туризму Лівії

- Державне агентство або бюро в межах департаменту (наприклад, департамент економічного розвитку), яке йому підзвітне. Наприклад, Туристичне бюро Тайваню.

- Квазіурядова корпорація з туризму, яка, зокрема, включає представників приватного сектору та фінансується з приватних джерел. Ця форма порівняно незалежна від уряду. Наприклад, Канадська комісія з туризму.

Структуру НТО варто адаптувати до місцевих особливостей країни. За потреби її також можна змінювати. Перш ніж приймати рішення про структуру НТО, важливо зрозуміти роль уряду та приватного сектору в розвитку та управлінні туризмом.

У Грузії GNTA виконує такі функції:

- Проведення маркетингових кампаній на міжнародних та внутрішніх ринках

- Підвищення якості послуг приватного сектору за допомогою впровадження навчальних програм та проведення профільних тренінгів

- Розвиток туризму в регіонах (створення DMO)

- Розробка малих інфраструктурних проєктів

- Створення нових продуктів та відкриття нових ринків збуту

- Промоція внутрішнього туризму

- Проведення досліджень та збір статистичних даних