COVID-19 паралізував міжнародні подорожі, адже під час пандемії країни масово запроваджували карантинні обмеження і навіть закривали свої кордони. Песимістичні прогнози стверджують, що 2021 рік може стати катастрофою для туризму, але журнал The Economist прогнозує, що туристична сфера успішно відновиться і стане більш витривалою після пандемії.

Міжнародні подорожі неабияк змінювалися за всю свою історію. Шукачі пригод у XV столітті вирушали в плавання на завантажених кораблях, і така подорож могла тривати роками. У 18-му столітті аристократи подорожували Європою у кінних екіпажах, беручи із собою не лише речі, але й слуг. «Традиційна валіза» з’явилася наприкінці 19 століття, коли для багатих людей стало нормою проводити кілька тижнів за кордоном. Із часом валіза на колесах почала символізувати еру масових подорожей.

Завдяки вдосконаленню транспорту зросла кількість поїздок на великі відстані. Дешевші тарифи на авіаперевезення та часткове зростання доходів зробили поїздки за кордон доступними для багатьох людей, які бажають уникнути свого щоденного стресу. Подорожі приносять нові враження та стають джерелом спогадів.

«Спрощення процесу подорожей» розширило туризм. У світі зараз безліч туристичних компаній. Ділові поїздки підтримують зв’язок транснаціональних установ та ланцюгів поставок. А можливість поїхати за кордон сприяла глобалізації, тепер люди можуть поїхати вчитися чи працювати до тієї або іншої країни. Оскільки сім’ї почали «розділятися» на тлі таких транскордонних поїздок, виникла необхідність підтримувати зв’язок або відвідувати один одного на свята в іноземних районах. Це об’єднало світ, водночас дозволивши родинам та друзям жити далеко один від одного.

Проте до недавнього часу мало хто міг легко подорожувати на далеку відстань. Подорож була повільною, складною і дорогою, якщо вона покладалися на кінний екіпаж або «силу вітру». Першокласна каюта на Титаніку в 1912 році коштувала щонайменше 30 фунтів стерлінгів (сьогодні 3500 доларів); трансатлантичний квиток на Гінденбург коштував у 1936 році 400 доларів. Поява потягів та залізниць дещо розширила можливості.  

Великий сплеск міжнародних подорожей припав на появу авіаперельотів. Подорож потягом по маршруту з Пекіна до Москви займає понад п’ять днів, а для польоту потрібно близько семи годин. Проте справжнім переломним моментом стали дешевші тарифи. У 1950 році всього 25 мільйонів людей здійснили закордонні поїздки, стверджує Всесвітня туристична організація. До 2019 року кількість поїздок зросла до 1,5 мільярда, і це без урахування «нелегальних подорожей».

Останнім часом більшість транскордонних поїздок припадають саме на авіаперельоти. Виїзд на відпочинок є головним мотивом закордонних поїздок, на які припадає 55% подорожей. Ділові поїздки складали 11% від загальної кількості у 2019 році. Решту становить відвідання родин та друзів за кордоном. Деякі люди подорожують із релігійних міркувань (2 мільйони мусульман щороку відвідують Мекку).

Міжнародні мандрівники є головним джерелом прибутків для готелів, ресторанів та туроператорів. До епохи COVID-19 подорожі складали 4,4% ВНП та 6,9% зайнятості в «клубі багатих країн». За даними Світової організації торгівлі, міжнародні поїздки становили 6,5% світового експорту у 2019 році. Загалом на подорожі та туризм припадає понад 330 мільйонів робочих місць, стверджує Всесвітня рада з питань подорожей і туризму.

COVID-19 спустошив галузь, яка покладається на свободу пересування людей. Міжнародні поїздки майже повністю припинились у період із березня по травень 2020 року, оскільки багато країн закрили свої кордони. Мандрівники були змушені відкласти туристичні плани.

Загалом туристична галузь дуже сильно постраждала внаслідок пандемії, і її відновлення буде складним процесом. Деякі аналітики прогнозують, що туризм стане одним із "останніх секторів економіки, які повернуть втрачений попит".

Однак не все так погано. Викиди парникових газів комерційними реактивними літаками впали у 2020 році, посилюючи дискусію про те, як назавжди зменшити масштаби такого забруднення. Оптимісти вважають, що в довгостроковій перспективі зв’язок між зростанням доходів та бажанням подорожувати залишиться незмінним. Навіть попри всю шкоду, яку завдала пандемія, саме епоха коронавірусу може прискорити тенденції, які з часом зроблять подорожі ще простішими та менш шкідливими для навколишнього середовища. Можливо, сучасна туристична індустрія постраждала, але нова, що з’являється, може стати кращою, ніж будь-коли, резюмує видання.

 Анастасия Гурин