Тривалість сплаву – 2 дні.

Довжина маршруту – 34км.

Вартість мандрівки – договірна.

 

Програма туру

Подорож Дністровським каньйоном варто починати із села Нижнів. В районі села починається Дністровський каньйон Івано-Франківської області унікальним відслоненням юрського періоду. 

Після початку наступу польських окупантів по всьому фронту 28 червня 1919 року біля Нижнева розгорнулись жорстокі бої. Комендантом військового округу «Нижнів» був Бемко Володимир.

У Нижневі похований Хилюк Тихін  — хорунжий Кінної сотні штабу 8-ї стрілецької бригади 3-ї Залізної дивізії Армії УНР. 2012 року на його могилі було споруджено пам'ятник.

У Нижневі (правий берег) над потічком, що тече до Дністра, варто оглянути старий дерев'яний млин за селом: невеличка, надзвичайно мальовнича споруда, схована поміж трав, кущів і дерев, що досить добре збереглася.

Через кількасот метрів після старту проходимо під масивною трубою відомого газопроводу Уренгой — Ужгород. За газопроводом ріка повертає вправо і тут починаєш розуміти, що таке каньйон.

Навпроти невеликого села Смерклів (правий берег) відкривається неповторне видовище на велетенську стіну лівого берега з відслоненнями червоних скель девону, що тягнуться на кількасот метрів і підіймаються від рівня Дністра догори. Ставши під скелями на вузьку стежину над річкою, відчуваєш себе піщинкою величного світу Природи. Незважаючи на складні умови, неначе з самого каменя росте безліч рослин, яких не лякають літня спека, вертикальні стіни каньйону чи просто відсутність грунту.

Відслонення у Смерклові мають цікавий оптичний ефект: осадові породи девону залягають під кутом до рівня плеса, що створює ілюзію, ніби річка тече вгору. Під час сплаву це добре видно від середини до кінця відслонення й коли пройти їх і оглянутись.

Далі, на правому березі, село Кутище з мальовничо вписаною у ландшафт церквою, що неначе сховалася поміж дністровських схилів. Навпроти села — острів, який при низькому рівні води у ріці проходимо лівим рукавом.

Невдовзі з'являються перші хати села Горигляди (лівий берег), які поступово наближаються до берега ріки. Дністер омиває його півколом, поступово змінюючи напрям свого руху з південного на північний. Течія стає помітно швидшою. Цікавим є вигляд глинистих берегів на цій ділянці Дністра, які під впливом річкової води зсуваються великими глибами. Тут багато вирів: помітно, як річка «гуляє» у цій місцевості і утворює перекат, який перегороджує її всю. Його помітно у малу воду, в місці, де на початку XX ст. був старий міст з металевих конструкцій.

Від початку села протилежний берег поступово стає вищим і досягає апогею у селі Одаїв, що навпроти. Саме село знаходиться над Дністром. Ще здалеку на горі помітно капличку, особливо блиск її даху у сонячну погоду. Поряд — хрест і старий могутній дуб.

Щоб відвідати Одаївські печери треба приділити цьому кілька годин: спершу піднімемось на гору через село, звідки відкриваються величні краєвиди на Дністер. Ці місця в Одаєві є популярними в Україні серед любителів пара- і дельтапланеризму.

Одаївські печери. Тут знаходиться цілий печерний комплекс з кількома гіпсовими печерами — Затишна, Вертикальна, Стрімка, Дальня, грот Монаха, Думка (на однойменному хуторі) та інші — розташованими недалеко одна від одної. Деякі печери мають вертикальні входи глибиною 5-6 м і горизонтальні ходи. У цій місцевості з давніх часів селилися люди. У печерах археологами виявлено сліди перебування людини трипільського часу, бронзової доби, раннього залізного віку, давньоруські пам'ятки. Приблизний вік найстарших археологічних знахідок 20-30 тис. років.

Просто під печерами на рівні річкового плеса знаходяться невеликі уламки гіпсових скель, що впали згори і поступово розмиваються водою. Від цього місця Дністер підмиває правий кількаметровий глинистий берег з великими луками.

Звідси ще понад кілометр тягнуться пониженим берегом Горигляди. Натомість правий берег — високий та скелястий. Одразу за селом декілька островів ділять русло Дністра. Один з них є найбільшим на Дністрі і тягнеться більше кілометра.

За островами на правому березі розташоване село Будзин, у районі якого в «малу воду» треба оминути кілька перекатів. Часом у цьому місці можна бути свідком того, як корови перепливають на Дністрові острови для випасу або повертаються ввечері в такий же спосіб додому.

Будзин розташоване на правому березі Дністра в долині між двома великими скелями. Первісна назва села Тупани. Перша письмова згадка відноситься до 1387 року, коли король Володислав Ягайло подарував село Тупани коропецькому парохові. Із 1854 р. село перейшло до Товмацького повіту. Пізніше село назвали Будзином. Перша згадка про Бузин відноситься до 1610 року.

Скалам, між якими розміщене село місцеве населення дало назву Стіна і Обіч. Із скали Стіна витікає дуже прохолодна, чиста, цілюща джерельна вода.

Поряд ріка утворила невеликий острівець з оригінальною рослинністю, де можна гарно відпочити.

За селом ріка повертає вліво, даруючи нам на правому березі мальовничий пейзаж — «геологічний торт» — червоні девонські відслонення, залягаючі пластами і вкриті зверху товщею біло-сірих вапняків. Течія тут сповільнюється, річка помітно глибшає. На лівому березі навпроти починається селище Коропець, у кінці якого до Дністра впадає річка Коропець.

Містечко відоме своїм Палацом графа Бадені та костел святого Миколая. Також є дендропарк.

Поблизу Коропця виявлено археологічні пам'ятки пізнього палеоліту, трипільської та давньоруської культур. Поселення трипільської культури розміщено на узгір'ї за костьолом, недалеко від кургану, що носить назву Ганова Могила. На поверхні поселення зібрано уламки розписної кераміки, що зберігається в Львівському історичному музеї.

За Коропцем Дністер повертає вправо, а за кількасот метрів — вліво, де перекат. На лівому березі ріки — село Стигла, навпроти якого перша печера на маршруті з невеликим джерелом. Вхід до неї важкодоступний, тому краще роздивитися її з води.

Ще перед поворотом ріки, високо над Дністром на лівому березі проглядається село Стінка. Воно відоме печерним храмом та гротами з джерелом, що знаходяться на схилі Дністра у травертиновій скелі.

Скеля знаходиться близько 20 метрів від рівня Дністра і до неї ведуть стрімкі стежки. З печерного храму відкривається чарівний краєвид на село Делева на протилежному березі.

Печерний храм. З лівої сторони скелі знаходиться невеликий грот, вхід до якого прикритий струменями спадаючої джерельної води. У правій стороні скелі її природні порожнини були штучно розширені у ще один і грот — печерний храм, в якому чітко виділяється вівтарна частина і два, притвори. Печера цікава тим, що на її стінах видно зображення хрестів і, дещо подібного до свастики, солярного знаку. Наявність останнього дозволяє припускати, що храм використовувався ще язичниками. Біля входу у храм знайдено гончарний посуд часів Київської Русі, що дозволило науковцям датувати пам'ятку ХІ-ХІІІ століттям. У деяких тріщинах скелі помітно красиві натічні карстові форми.

На ділянці Дністра за селом Делева з обох боків річки береги час від часу входять у воду своєрідними невеликими мисами. Двома кілометрами нижче села на правому березі знаходиться кілька хат хутора Поляни. Навпроти останнього, у глибині лісу, близько 100 метрів від Дністра є ще одна травертинова «Жовта скеля» — одна з найбільших у Подністров'ї, знаходиться над невеликим потоком у глибокому яру.

Варті уваги кілька гротів та вузькі печерні ходи з красивими натічними формами у вигляді кам'яних водоспадів та невеликими сталактитами. Зі скель тонкими струменями спадає мальовничий водоспад висотою близько 10 метрів, що розбивається об зелені водорості і мохи — тут триває творення травертинів, а пильне око може розгледіти і закам'янілу рослинність.

Відпочивши і наситившись враженнями, залишаємо позаду помережані ярами круті схили цієї ділянки Дністра. Ми наближаємося до села Долина (праворуч), де завершується наш одноденний маршрут.

Організатори залишають за собою право
вносити зміни у програму з огляду на обставини !!!

Коментарі

Залишити коментар

Код