За даними досліджень та висновками експертів, українці подорожують світом та своєю країною десь удвічі менше, ніж європейці. Майже 40% наших співвітчизників навіть ніколи не виїжджали за межі свого регіону, а 70% — за кордон протягом останніх п’яти років.

Українці втричі менше заробляють, ніж сусідні з нами поляки або прибалти. Тож не дивно, що й подорожуємо ми менше — не вистачає коштів. На цьому й можна було б поставити крапку. Але давайте по правді: подорожі — це аж не настільки питання грошей. Часом за відмовкою про їх нестачу ховається дещо зовсім нематеріальне. Про ці стереотипи в голові й поговоримо.

Коли невідоме лякає

Ми ніколи не були мандрівною нацією. Любов до подорожей в нас тільки-тільки пробуджується. І вона ще дуже несмілива.

Чому український турист зазвичай для першої поїздки за кордон обирає Єгипет або Туреччину, а не Іспанію чи Португалію? Море є і там, і там. Чого в останніх двох немає, то це славнозвісного "олінклюзиву". Це означає, що треба виходити за територію готелю, вливатися у ритм місцевого життя, спілкуватися з людьми.

І тут включається страх: а якщо не вийде порозумітися через незнання мови? Як налагодити контакт з місцевими? Що робити, якщо загублюся? Куди йти, чим зайнятися, як не витратити час дарма у незнайомому місці?

Набагато комфортніше поїхати на курорт по пакетному туру, де тебе зустрінуть біля літака, довезуть до готелю, все покажуть. Поруч буде гід, який розмовляє тією ж мовою, що й ти, проведе по всіх місцевих пам’ятках. Басейн і море під боком, на гарячій кнопці — телефон представника туроператора. Словом, жодних хвилювань.

Корінь цього страху — у відсутності відчуття безпеки, у невпевненості у собі, у дискомфорті через необхідність перебування на "чужій", незнайомій території. Саме так масово ми й сприймаємо все нове.

Як це лікується? Можливо, вам буде дивно це чути, але — мандрівками. Щоб побороти відчуття дискомфорту чи розгубленості, вистачить 3-4 поїздок. І страх піде назавжди.

А що "там" робити?

Наймасовішим джерелом інформації в нас залишається телебачення. Чи легко у нескінченному потоці сумбурних новин та суспільно-політичних передач знайти корисну інформацію про подорожі? Аж ніяк. І жодної соціальної реклами туризму. Звідки тоді українцям дізнаватися, скільки у світі всього цікавого, навіщо це їм потрібно та як почати подорожувати?

Незнання можливостей гальмує розвиток туристичної галузі. І це потрібно змінювати.

Навіщо платити за враження?

Будь-який досвідчений мандрівник вам скаже: міркуючи, на що витратити гроші — на речі чи на враження, обирайте враження. Вони приносять набагато більше радості. Проте переважна більшість наших людей не бачить цінності у враженнях. Якщо подивитися хоча б на те, що найчастіше українці купують онлайн — у топі одяг, електроніка і побутова техніка.

Молодь набагато легше витрачає на себе — на враження, новий досвід, навчання. Вони росли вже в інших реаліях, де квартира, машина, п’ятий килим на стіні та пишні урочистості з приводу та без більше не вважаються ознаками достатку та успіху, що варті великих зусиль і грошових витрат.

Потроху ця тенденція охоплює все більше людей. Щоб прискорити процес, треба приділяти увагу і таким базовим речам, як розвиток інфраструктури, в тому числі транспортної. Для європейця норма — з’їздити кудись на вихідні, щоб перезавантажитися і трохи відпочити. У нас же, тільки щоб виїхати з невеликого містечка, потрібно чи не півдня. Це ненормально. Більше того, не завадить підтримка розвитку внутрішньої авіації.

Чим простіше буде пересуватися країною та виїжджати за кордон, тим швидше зростатиме попит на мандрівки. Більше людей отримуватимуть позитивний досвід від того, що залишають свою "бульбашку". Краще розвиватимуться зв’язки і комунікація між нами. Ми будемо більш пристосованими до реалій сучасного життя. А від цього ще ніхто не програвав.

Дмитро Сєроухов

До теми:

1. Через брак грошей, стереотипи та банальну лінь українці не подорожують навіть Україною