Дрогобицький солеварний завод – найстаріше підприємство України, яке й досі працює. Король Данило Галицький ще не встиг заснувати місто Львів, як за 80 кілометрів від нього у містечку Дрогобич вже добували сіль у промислових масштабах.

А далі все як у старі добрі часи. Це і є третя унікальність – технологія добування солі тут не змінюється ще з XIII століття. Природній розсіл переливають у чани, де його нагрівають до температури 106 градусів, від чого сіль осідає на дно. Звідти її згрібають вручну спеціальним шкребком та відправляють висушити останні краплі вологи. Уже згодом суху дрібну сіль вантажать на фасувальний контейнер. Лише уявіть у радянські часи щодня добували по 20 тонн солі. Тепер – усього 400 кілограмів.

Попри свою унікальність не те що на рівні Україні, але й усієї Європи, солеварня перебуває у критичному стані. Востаннє ремонт проводили 1924 року, чимало приміщень пустує, чани нагрівають дровами, а про стан даху і стін ви й самі можете судити. Існує подібний приклад у США, тут також випарюють сіль із підземної ропи, щоправда, такої історичної цінності це підприємство не має. Але це не заважає місцевим ресторанам розкуповувати їхню сіль і гордо використовувати локальний продукт.

Читайте також: Як галицьке масло стало еталоном якості у Західній Європі

Щось подібне є й у Дрогобичі. Свою сіль мешканці розкуповують, хоч вона й удвічі дорожча за, скажімо, Артемівську. У місцевих кав'ярнях пропонують солону каву. Залишається сподіватися, що підприємство, яке пережило польських королів, австрійських цісарів, німецьких окупантів та радянську владу, не зникне через людську байдужість, а на гербі Дрогобича і далі по праву зображатимуть 9 топок солі.

Джерело: 24 Канал